Мотиваційна історія Людмили Павленко

    Людмила Павленко – взірець для багатьох людей, бо на своєму прикладі показує нам, що коли живеш правильно, робиш те, що любиш, то тобі все під силу!

    Хіба міг хтось подумати у далекому 1981 році, що дівчинка, у якої при народженні був травмований хребець, (потім лікарі сказали, що вона не виживе) та, як результат, втрата рухомості нижніх кінцівок, - стане згодом відомою на увесь світ спортсменкою?

    На сьогодні Людмила Павленко - призер зимових Паралімпійських ігор в Турині (2006 р.) та Ванкувері (2010 р.), чемпіонка зимових Паралімпійських ігор в Сочі (2014 р.), багаторазова чемпіонка і призер чемпіонатів і кубків світу в лижних гонках і біатлоні. А тоді… інвалідний візок, самотність та «замкнутий» світ навколо…

    Упертий характер і завзяття дозволили Людмилі спочатку освоїти ходьбу на милицях, за допомогою яких вона і пішла у третій клас, усміхаючись та готуючись до нових випробувань, Дівчинка не жалілася на однокласників, роблячи вигляд, що нічого не помічає. Це був час, який вона не дуже любить згадувати і, напевно, ці спогади залишаться назавжди з нею. І ми точно знаємо, що з того часу Людмила всі свої випробування у житті завжди зустрічала з посмішкою.

    Закінчивши 9 клас Люда залишила рідне село, з радістю і хвилюванням на душі, і вступила до коледжу для таких самих діток з інвалідністю. Єдине, про що думала тоді Людмила: «Ніколи не повертатися назад у самотність і печаль!!!» І це був початок нового життя.

    Прийшло усвідомлення того, що вона не єдина людина з інвалідністю у цьому світі! Виснажлива праця не лякала, а тільки давала ще більше сил та наснаги, адже у Людмили з’явилася мрія – незалежність, створення сім’ї, народження діточок.

    Далі був перший п’єдестал - у 2003 році. У 2005 – одразу 5 золотих нагород на змаганнях Чемпіонату Світу в Америці і перші успішні Паралімпійські Ігри в Італії. А 18 вересня 2007 року на світ з’явився син Михайло - головна нагорода спортсменки. Залишаючи сина з мамою та чоловіком, Люда готувалася до наступних Параолімпійських ігор у Канаді, а далі і ігор у Сочі.

    23 лютого 2017 року Людмила стала мамою вдруге. На світ з’явилася донечка Віра.

    Читаючи біографічні дані Людмили здається, що все так легко і просто. Аж ніяк! Були багаторазові спроби залишити спорт, коли хвороба поверталася; були важливі перерви у тренуваннях заради народження дітей; був нервовий зрив перед основними іграми у Сочі і така важка і довгоочікувана перемога з думкою :«Такого шансу втрачати не можна!».

    Людмила Павленко здійснила багато своїх мрій і бажань - від перемоги у спорті до перемоги в житті. Зараз у неї 78 нагород різного ґатунку. Серед них 1 золота, 2 срібних і 4 бронзових нагород Параолімпійських ігор. Та  головним своїм досягненням Людмила вважає сім'ю і двох дітей. Коли жінка пішла зі спорту, їй було дуже важко, але з новими силами знайшла себе у суспільному житті та вступила до магістратури.

    Людмила Павленко не перестає дивувати – готує колекцію вбрання для людей з особливими потребами та мріє стати наставницею для такої самої відважної та усміхненої дівчинки, майбутньої чемпіонки Параолімпійських ігор.