Діти з порушеннями інтелектуального розвитку: про що важливо знати батькам

На жаль, сталося так, що у вашої дитини виявлено інтелектуальне порушення — досить складна особливість перебігу розвитку людини. Ідеться про системне порушення пізнавальної діяльності. Так, це дійсно проблема, проте, як і будь-яка проблема, вона потребує вирішення.

Що можете зробити саме ви? Перш за все, пам’ятайте: що раніше ви звернетеся до фахівців, то інтенсивнішим та результативнішим буде розвиток дитини.

Що вам важливо знати про цю особливість дитини?

● Одна з першопричин виникнення інтелектуальних порушень — органічне ураження кори головного мозку. Якщо ураження не прогресує, діти здатні до поступового розвитку пізнавальних здібностей, хоча й зі значними труднощами. Діти з інтелектуальними порушеннями помірного ступеня можуть оволодіти навичками спілкування, соціально-побутовими навичками, грамотою, лічбою. Але вони потребують постійної допомоги.

● Порушення пізнавальної діяльності виявляється в обмеженості сприйняття, уваги, пам’яті, мислення, відтворення сприйнятого і вивченого. Діти можуть мати певні обмеження в набутті комунікативних та соціальних навичок. Вони зумовлюють уповільнений темп розвитку та навчання дитини, проте вона здатна до навчання!

Що слід робити батькам під час розвивальних занять?

● Проводячи розвивальні заняття з дитиною, слід створити умови, що налаштують її на роботу:

- важливо правильно обрати час. Дитина має бути здоровою, бадьорою, не голодною. Ви самі повинні бути енергійні та сповнені ентузіазму;

- починаючи заняття, слід вимкнути всі джерела стороннього шуму, прибрати зі стола або підлоги всі зайві іграшки і предмети;

- коли ви граєте або розмовляєте з дитиною, намагайтеся влаштуватися так, щоб ваше обличчя було добре освітлене. Сідайте навпроти дитини, щоб вона могла без зусиль установити з вами зоровий контакт, мати змогу копіювати ваші дії.

● Як слід спілкуватися з дитиною? Пам’ятайте:

- звертаючись до дитини, слід говорити просто та чітко. Уникайте складних конструкцій, вживайте тільки ключові слова. Наприклад, замість фрази: «Я б хотіла, щоб ти перестав стукати ложкою по столу» вживайте просту: «Не стукай»;

- завдання слід розбивати на маленькі кроки. Дитині буде легше набувати нових навичок, якщо оволодіння ними буде відбуватися поетапно;

- починайте з легкого, спочатку використовуйте прості завдання, а потім поступово підвищуйте рівень їхньої складності;

- поступово заохочуйте дитину до активної участі у грі. Важливо за кожної нагоди викликати в неї відчуття радості за власні успіхи.

Із чого починати навчання?

● Починати слід з навчання навичок самообслуговування: користуватися горщиком, самостійно пити, їсти, вмиватись, розчісуватись, чистити зуби, вдягатись, роздягатись тощо — це надасть упевненості дитині та сприятиме її соціалізації. Формування навичок самообслуговування має відбуватися у повільному темпі, з великою кількістю повторень певної дії.

Набуття навичок самообслуговування безпосередньо впливає на самооцінку дитини; допомагає розширювати уявлення й знання дітей про довкілля; сприяє розвитку мовлення, моторики та координації, а також умінь виконувати дії за наслідуванням і словесною інструкцією, дотримуватися послідовності дій.

Необхідно навчати дитину (спочатку під керівництвом та наглядом дорослих) користуватися предметами побутової техніки. Це допоможе дитині впевненіше почуваються в середовищі однолітків, усвідомлюючи здатність до самостійного виконання важливих завдань побутового характеру.

● Паралельно необхідно розвивати сенсорику й моторику. Це розвиває відчуття та сприйняття, на основі яких у дитини в подальшому формуються такі пізнавальні процеси, як пам’ять, увага, мислення та мовлення.

Розвитку дрібної моторики сприяють такі вправи: застібання і розстібання ґудзиків, «липучок», кнопок, гачків; нанизування великих намистин на шнур; розмотування ниток і змотування їх у клубок; зав’язування та розв’язування стрічок; складання частин мозаїки, сортування бобів, квасолин тощо; катання м’ячиків, різних за фактурою: гумових, дерев’яних, пластикових, «їжачків» із шипами. Дуже корисне ліплення з пластиліну, глини, солоного тіста; малювання пальцями, долонями, олівцями; ігри з піском.

Як слід поводитися батькам з дитиною в повсякденному житті?

● Кожний крок батьків має працювати на розвиток та виховання дитини. Доцільно, починаючи з раннього віку, спілкуватися з дитиною, розмовляти з нею, надавати різну інформацію залежно від віку та стану пізнавальних процесів.

● Потрібно звертати увагу дитини на довкілля та називати предмети, що її оточують і якими ми користуємось протягом дня, і дії, що виконуються.

● Дитина повинна знати, що кожний член родини має певні обов’язки. Потрібно залучати дитину до елементарних справ (спочатку під керівництвом дорослого): класти іграшки на місце, поливати кімнатні рослини, складати власний одяг, прибирати посуд зі стола тощо.

● Значної уваги потребує і навчання дитини приготування простих страв: варити картоплю, супи та каші із круп, робити салати, використовувати напівфабрикати.

● Доцільно залучати дитину до різноманітної посильної праці в саду, на городі. Під керівництвом батьків діти можуть поливати грядки, квіти, допомагати збирати врожай.

Як батьки можуть допомагати дитині в навчанні у школі?

Батьки з перших кроків дитини у школі мають уважно стежити за тим, які труднощі виникають в неї у процесі опанування змісту окремих навчальних предметів. Тут необхідна співпраця з учителем, вироблення спільної стратегії щодо застосування корекційних засобів для подолання наявних труднощів. Найчастіше труднощі пов’язані з навчанням читання, письма, математики.

Щоб успішніше допомагати дитині опановувати знання і не завищувати вимоги, потрібно:

- ознайомитися з вимогами до змісту навчання, що містяться у програмі з кожного предмета;

- поцікавитися, як матеріал подано в підручниках (зміст матеріалу, обсяг, форма подання та ін.);

- допомагати дитині у навчанні бажано у формі гри;

 - необхідно разом з дитиною читати дитячі книжки, дивитися кінофільми, різні дитячі передачі, після чого проводити бесіди (про що була передача, хто з персонажів фільму чи книги сподобався, чим);

- обов’язково треба працювати над збагаченням активного словника дитини новими словами, що характеризують якість, колір, форму предмета, його призначення.

Намагайтеся, залежно від року навчання дитини, навчати її застосовувати на практиці отримані в школі знання.

І не забувайте: ви не самі, ми поруч! Бажаємо вам успіху, терпіння й наполегливості!

Більш детально ви можете ознайомитися з порадами фахівців щодо розвитку дітей з такою проблемою у навчально-методичному посібнику

Поради батькам і педагогам. Ми поруч. Діти з порушеннями інтелектуального розвитку

Видання містить опис характерних якостей дітей із такими порушеннями, надається корисна інформація щодо розвитку дитини в умовах повсякденного життя родини, її підготовки до самостійного життя.

На нашому сайті представлено широкий асортимент навчально-методичних посібників і науково-популярних видань із цієї теми. Корисну інформацію містить

Психолого-педагогічний супровід навчання дітей з інтелектуальними порушеннями

КН881013У

У посібнику висвітлюються особливості психолого-педагогічного супроводу та корекційно-розвиткової роботи з дітьми з інтелектуальними порушеннями. Надаються рекомендації щодо впровадження інноваційних педагогічних технологій у практику і методичні поради щодо розвитку мовленнєвої, ігрової, соціально-побутової діяльності.

Також вас можуть зацікавити такі видання:

● Інклюзивна освіта. Путівник для педагогів та батьків дітей з особливими потребами

● Інклюзивне навчання за нозологіями. Дитина з порушеннями інтелектуального розвитку

● Інклюзивне навчання за нозологіями. Дитина із труднощами у навчанні